24.09.2021

Стрибнути замість того, щоб наздоганяти.

Українська економіка впродовж 20 років має зростати у середньому на 6%, щоб за рівнем ВВП на душу населення ми досягли сьогоднішнього рівня Польщі. Звучить як вирок, враховуючи темпи падіння промислового виробництва  в Україні. Водночас саме промисловість виступає  акселератором економічного розвитку та рушійною силою якісних змін у структурі економіки. 

Промисловий комплекс України, сформований в рамках 3-ого і 4-ого технологічних укладів, є «морально» застарілим. Проведена приватизація промислових підприємств не дала очікуваного результату – модернізації для підвищення ефективності виробництва. Зацікавленість у системному інноваційному удосконаленні підприємств було нівельовано відсутністю механізму дієвого контролю з боку держави за виконанням інвестиційних зобов’язань.

Олігархічні монополії, що сформувались внаслідок приватизації, використовують своє становище і вичавлюють останні соки з того, що дісталось майже за безцінь. Ступінь зносу основних засобів виробництва в деяких галузях сягає 80%.

Ми продовжуємо жити в економічній парадигмі минулого століття, в той час як інші країни нарощують свою технологічну перевагу і впевнено прямують до «нової реальності» неоіндустріального світу. Світу з іншими підходами до виробництва, іншими цінностями та принципами організації суспільного життя, іншим ставленням до навколишнього середовища і, відповідно,  іншим рівнем комфорту для людини.

Що має робити Україна, аби потрапити до траєкторії економічного розвитку та досягти стандартів життя, які є в провідних країнах світу? Традиційні економічні теорії кажуть: повторювати ті самі кроки та проходити ті самі етапи, які дозволили розвинутим країнам досягнути процвітання.

Чи це нам допоможе? – Ні.

За прогнозом Світового банку на 2021 рік глобальна економіка зросте на 5,6%. Це стане найвищим показником темпів відновлення за останні 80 років. Ніхто не збирається зупинятись і чекати, поки Україна наздоганятиме.

Прогноз для України 3,8%. Та навіть якщо прискоритись до загальносвітової швидкості , скоротити розрив неможливо. Однаковий показник зростання ВВП у відсотках  для України і для Німеччини, або тієї ж Польщі – це зовсім різні показники в абсолютних величинах.

Нам потрібно бути кращими не за відсотком зростання, а за об’ємом додаткового ВВП. А для цього потрібно обрати іншу стратегію – стрибнути замість того, щоб наздоганяти.

Світ змінюється під впливом технологій

Цифрова революція, яка розпочалась у 1980-х роках і набрала обертів на початку XXI століття через широке розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій, продовжує трансформувати наше життя. І це лише початок тих грандіозних перетворень, на порозі яких стоїть світ. 

Штучний інтелект, нанотехнології, генна інженерія, 3D-прінтінг, дрони і розумні роботи. – На наших очах формується 6-ий технологічний уклад. – Радикально інакшим буде все – джерела енергії, зв’язок, способи отримання первинних ресурсів, організація виробництва і розподілу кінцевого продукту.

Завдяки застосуванню розумних механізмів та роботів виробництва будуть ставати більш ефективними та менш ресурсними. Розвиток технологій вплине на ринок праці. Інший світ потребуватиме інших знань та навичок.  Зрештою все це забезпечить вихід на принципово новий рівень в системах управління державою і суспільством.

Розвинуті країні, які вже мають сучасні високоефективні підприємства і в яких основна частка промислового виробництва припадає на 5-ий технологічний уклад, розробляють плани запровадження технологій 6-ого технологічного укладу для забезпечення конкурентоздатності власної продукції  в недалекому майбутньому.

І хоча в модернізацію своїх підприємств вони інвестували мільярди, розвиток нових технологій вимагає більшого. Всі розуміють – технологічні лідери диктуватимуть умови всім іншим країнам світу.

Нам немає чого втрачати

Українська промисловість в тому вигляді, в якому вона є зараз, – це валіза без ручки. І нести важко, і викинути шкода. В Україні переважають підприємства, що виготовляють продукцію 3-ого та 4-ого технологічних укладів. Їх частка складає 95%.  На 5-ий уклад припадає лише 4% продукції. Основна маса інвестицій спрямовується у виробництва 3-ого технологічного укладу, що призводить до підвищення його частки в економіці. Очевидно, що це шлях в нікуди.

Якщо Україна не хоче опинитись на узбіччі цивілізації, ми маємо вивільнити руки і припинити намагання врятувати те, що вже нічого не варте. Лише кардинальна зміна економічної парадигми через зміну економічної політики держави дозволить нам перестрибнути кілька сходинок і опинитись серед країн, які здатні забезпечити своїм громадянам добробут і гідне життя.

Нам вже немає чого втрачати – наші виробництва безнадійно застарілі, і їхня фактична ціна – це ціна металобрухту. Водночас той жахливий стан, в якому знаходиться Україна, є і нашою перевагою. На відміну від розвинутих країн, які вкладали мільярди в модернізацію своїх виробництв, у нас немає тягаря інвестицій, які потрібно повертати. Тому Україні, як не дивно, набагато легше зробити стрибок і стати частиною неоіндустріального світу, де панують технології 6-ого технологічного укладу.

Забіг в розпалі. Або ми стартуємо зараз, або назавжди залишаємось країною третього світу.

Цей запис має один коментар

  1. Любой переход нужно делать и быстро и плавно, по тщательно разработанному плану. Резко поломать чтобы строить светлое будущее – напоминает коммунизм. Чем закончилось – знаем. Помним “Сингапурское экономическое чудо”, помним как оно было достигнуто и к чему привело. Я – за вариант нового Ли Куан Ю и за “украинское экономическое чудо”.

Залишити відповідь